Відбулося перше стажування “Інтенсивне бджільництво - система Apipol”

Відбулося перше стажування “Інтенсивне бджільництво - система Apipol”

Світове виробництво меду становить 1,7 млн. тон на рік, і на частку України припадає близько 6% від загального виробництва. За даними FAO за 2013 рік, Україна займала перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором у 85 тис. тон) і третє після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тон) і Аргентина (90 тис. тон). Звісно, з втратою традиційно «медових» регіонів – Криму і Донбасу, ці цифри зменшилися, проте потенціал нашої країни у бджільництві залишається досить високим. Оскільки якість українських медів набагато вища, ніж якість, наприклад, китайського технічного меду, за сумою показників наша країна цілком може розраховувати на впевнені лідерські позиції у реалізації продукції бджільництва на світовому ринку.

Тим більше, потенціал цієї галузі набагато вищий, оскільки від реалізації, власне, меду, пасіка може отримувати лише 10-15% прибутку. Не менш перспективним і прибутковим напрямом є виробництво апіпродукції, яка із кожним роком завойовує все більшу частку ринку лікувальних препаратів і біологічно активних додатків. Однак робота за цим напрямом потребує від бджолярів освоєння інноваційних технологій, однією з яких є технологія інтенсивного бджільництва, розроблена польським концерном Apipol. Польща, яка ставить перед собою амбітну задачу стати найбільшим в ЄС експортером готової продукції бджільництва, надзвичайно зацікавлена у співпраці з українськими бджолярами.

23-27 листопада у Кракові перша група українських бджолярів пройшла тижневе  стажування “Інтенсивне бджільництво - система Apipol”, організоване фундацією CEASC.  Програма була присвячена темі організації пасіки на 60 бджолиних сімей, на якій можливе виробництво пилку, прополісу, перги, маточкового молочка, меду та фітомеду із використанням інноваційних технологій.

У перший день проекту доктор Леслав П’єцух, що викладає у Краківському економічному університеті, у короткій лекції розповів учасникам стажування про загальні тенденції, які існують на світовому ринку меду та іншої продукції бджільництва, окреслив перспективи, що відкриваються перед виробниками з Україні в світлі посилення співпраці з ЄС і Польщею зокрема.

Пан П’єцух докладно зупинився на економічному обґрунтуванні створення інноваційних пасік, наголосивши, що прибуток від однієї такої пасіки становить близько 1000 євро на місяць при достатньо невисоких трудовитратах. До того ж, поширення промислового бджільництва сприяє створенню нових робочих місць, допомагає боротися з перевиробництвом сільськогосподарської продукції, дозволяє використовувати методи органічного землеробства і таким чином, підвищувати кінцеву якість харчових продуктів.

Щоправда, розрізненим пасікам буде важко забезпечити виробництво достатньої кількості сировини, тому попереду створення цілої системи, яка включить у себе  пасіки, заготівельні та переробні підприємства, комплекси з фасування меду та іншої продукції, підготовку відповідних фахівців, популяризацію споживання продукції бджільництва, маркетинг та просування. І, звісно, українські виробники і інвестори зможуть долучитися до цієї  індустрії.

Наступні дні проекту проходили на території компанії Апіполь Краків, де учасники зустрілися із президентом концерну Річардом Томашевським, взяли участь у майстер – класах з технології інтенсивного бджільництва та здійснили екскурсію виробничими приміщеннями підприємства.

Пан Томашевський розповів про оздоровлюючий та лікувальний потенціал апітерапевтичної продукції, історію виникнення технології, створення та розвиток концерну, плани на майбутнє та перспективи співпраці з українськими пасічниками. Він особисто провів екскурсію виробничими приміщеннями, які найближчим часом будуть суттєво оновлені та укомплектовані надсучасним обладнанням.

Але найбільшу зацікавленість українських бджолярів викликав майстер – клас по роботі з вуликами, виготовленими за технологією Apipol. Вулики, виготовлені з харчового пінополістиролу, легкі і зручні в роботі, розраховані на експлуатацію впродовж двадцяти років. У кожному вулику передбачене електронне оснащення, яке дозволяє спостерігати за тим, що відбувається всередині, дистанційно, використовуючи планшет.

Технологія передбачає, що кожна бджолосім’я працює лише один сезон, впродовж якого бджоли беруть взяток з медоносів, а решту часу їх підгодовують фітосиропами, виготовленими компанією Apipol з екстрактів лікувальних трав. Таким чином, окрім звичайного меду, бджоляр отримує також різноманітні фітомеди, які, в разі дотримання технології і стандартів якості, концерн гарантовано викуповує. Фітомед має унікальні лікувальні властивості залежно від того, які рослини використовувалися для виготовлення екстракту. Компанії Apipol вдалося отримати навіть овочеві меди – буряковий, моркв’яний, цибулевий і часниковий.

Оскільки бджоли постійно працюють, вони не рояться, проте через інтенсивну експлуатацію значно ослаблюються, тому в кінці сезону закурюються і замінюються молодими сім’ями, вирощеними на цій же пасіці. Усі технологічні операції, які здійснюються впродовж сезону, учасникам стажування було продемонстровано під час майстер – класу.

Також українські бджолярі  познайомилися з історією і архітектурою древньої столиці Польщі під час екскурсії старим містом, скуштували традиційні польські страви та напої, насолодилися атмосферою передріздв’яного Кракова.

Стажування було першою, ознайомчою поїздкою. Попереду – навчання в Україні і робота зі створення системи пасік за технологією Apipol в нашій країні. 

Більше фотографій можна переглянути в мережі Фейсбук