Народження професії

Народження професії

Сьогодні європейські структурні фонди готові фінансувати українські проекти, націлені на створення нових робочих місць, регіональний розвиток, вирішення екологічних проблем. Проте в нашій країні майже немає фахівців, які можуть коректно описати проект, а потім – управляти ним. kmbs долучилась до підготовки таких спеціалістів для України, якою займається Фундація CEASC (Центральноєвропейська академія навчань та сертифікації). Її президент Микола Смолінський розповів про те, які перспективи у цієї професії.

Що має вміти фахівець з управління структурними фондами ЄС?

Спеціаліст з управління європейськими структурними фондами – це не нова у світі професія, але вона нова для України. Скажімо, на даний момент у Польщі близько 15-20 тисяч людей, які фахово займаються саме такою діяльністю. Їх готує система вищої освіти, на рівні бакалаврата та магістратури. В Україні таких людей ще рік тому було 15-20, зараз – потроху стає більше.

Для чого Україна потребує 15-20 тисяч власних фахівців? Ми щодня чуємо про якісь мільярди, які можна отримати від Європейського Союзу. Але справа в тім, що вони можуть прийти в Україну тільки у вигляді фінансування для конкретного проекту під управлінням ось такого фахівця. Польща є на даний момент найуспішнішою в ЄС (за показником залучених коштів на одного мешканця країни) тільки через те, що має 15-20 тисяч фахівців, які здатні опрацювати цей фінансовий ресурс.

Щоб працювати з дотаційними, безповоротними коштами Європейського Союзу, тобто реалізовувати за гроші ЄС ті чи інші наші потреби, є лише один підхід – проектний. Хтось має описати мету у вигляді проекту з чіткою структурою, починаючи з обґрунтування проблеми і завершуючи очікуваними результатами і продуктами. А коли почнеться фінансування, хтось має управляти проектом, забезпечувати виконання усіх запланованих кроків. Також потрібно періодично звітувати перед фондами, а у кінці проекту – надати фінальний звіт, складений відповідним чином, із певними параметрами і результатами, що відповідають пріоритетам Європейської Комісії.. Це - три ключові функції, які мають вміти представники цієї професії.

 
Щоб працювати з дотаційними коштами Європейського Союзу, є лише один підхід – проектний
 

Єдиний варіант навчання, який ми поки що можемо запропонувати, - це друга вища освіта. Університети в Україні тільки готуються до запуску подібних програм. Їм бракує викладачів, фахівців, практиків з досвідом, які можуть передати навички, знання тощо.

 

Які перспективи у цієї професії?

Специфіка формування бюджету Європейського Союзу – це планування за семирічними періодами. На інтервал 2014-2020 роки наразі вже встановлено всі правила гри, обсяги фінансування, визначено пріоритетні типи проектів. Їх можна вивчити, і до 2020-го, а насправді й до 2022 року, це буде в силі.

Потім почнеться наступний семирічний період, в якому, з великою ймовірністю, нічого не зміниться у проектному підході, звітуванні, управлінні проектами. Єдине, що може змінитися – пріоритети чи потреби Європейського Союзу, адже зараз є декілька глобальних викликів, які напевне внесуть свої корективи у відповідні політики.

Найближчі п‘ять років (а, скоріше за все, й далі) фахівці, які володітимуть знаннями з управліннями коштами структурних фондів ЄС, будуть надзвичайно затребуваними. Зараз ми готуємо якусь сотню людей, з урахуванням потреб України – це крапля в океані. Для того щоб почати працювати з тими коштами, що вже «на порозі» нашої країни, їх потрібно хоча б 10 тисяч.

 

Микола Смолінський: "Щоб почати працювати з тими коштами, що вже «на порозі» нашої країни, потрібно хоча б 10 тисяч фахівців"

 

Розуміння цього потроху з‘являється на найвищому рівні державного управління. Профільні українські міністерства вже створили - або створюють зараз - проектні офіси, де потрібні люди з подібною освітою. Адже органи влади теж є безпосередніми отримувачами коштів і виконавцями системних проектів від Європейської Комісії, отже, вони теж потребують своїх фахівців.

Скажімо, мерія польського Любліна протягом року веде до 50-70 проектів. У них є цілий відділ, який щодня займається тільки управлінням проектами, пов‘язаними з дорогами, інфраструктурою, електронним врядуванням, доступом людей до послуг міста, культурою, освітою, інформуванням мешканців тощо. На такі проекти теж є кошти в структурах Європейського Союзу і для членів, і для країн у передвступному стані, таких як Україна.

 
Є міф, що ЄС для нас придумає іншу дорогу інтеграції, але інших рішень для України не буде

У будь-якому разі, всі ці кошти можуть надходити тільки через оголошення конкурсів, написання проектів, потім підписання грантових угод, реалізацію проектів, звітність і т.д. Так працює механізм Європейського Союзу, і іншого нема.
Польща цю дорогу проходила 15 років тому. Ми маємо хорошу можливість скористатися їхнім живим, близьким, реальним досвідом. У нас все буде так само. Є міф, що ЄС для нас придумає іншу дорогу інтеграції, але інших рішень для України не буде. Ми або пройдемо ту саму дорогу, яку проходили інші, або залишимось там, де ми є зараз.

У деяких українських містах вже існують свої проектні офіси, які ведуть одночасно 5-10 проектів. Але поки що це міста лише західної України: Львів, Рівне… Щоб відбулась системна зміна у сфері управління проектами із залучення коштів європейських фондів, має бути багато організацій, що готуватимуть подібних фахівців. Лише спільними зусиллями можна забезпечити навчання тієї кількості спеціалістів, яка потрібна Україні.

 

https://innovations.com.ua/ua/interview/op-manage/19612/narodzhennya-profesiji