Що відбувається з освітою у турбулентності «швидкого світу»?

Що відбувається з освітою у турбулентності «швидкого світу»?

Нещодавно мережу підірвала стаття, у якій наведені висловлювання голови IBM Джинні Рометті. Вона стверджує, що вища освіта втрачає свою цінність. Натомість на ринку з’являються «нові комірці» - люди без формальної вищої освіти. Вони формують свої компетенції у коротких освітніх проектах (місяць – два тривалістю), що дозволяє швидко опанувати нові навички. Адже технології розвиваються скоріше, ніж компетенції.

Такий тренд становить загрозу не лише українським університетам, але усій глобальній системі вищої освіти. Бізнес все частіше стикається із ситуацію пекельного кадрового голоду при тому, що система освіти  безперебійно постачає на ринок праці випускників. І готовий вкладати кошти у підготовку відповідних кадрів, створюючи мережу корпоративних навчальних закладів. Як університетам діяти у цій ситуації?

 
Альтернативні освітні формати.

Післядипломна освіта, модульне навчання, тренінги, короткотермінові курси підвищення кваліфікації – усе це можливо робити на базі традиційних освітніх закладів силами практиків, які залучаються з реального сектору. Єдине, на що потрібно звернути увагу – особливості освіти дорослих. Адже на відміну від студентів вони вже мають життєвий і професійний досвід, є сформованими особистостями, тому створювати освітні продукти потрібно із урахуванням цих особливостей. Звісно, доведеться освоїти комерційний підхід до цих проектів, оскільки замовник сьогодні готовий платити лише за результат.

 
Співпраця з бізнесом

Логічно випливає з попереднього пункту. Замовниками освітніх послуг виступають як студенти, так і роботодавці. Ви можете використовувати статистичні дані, або маркетингові дослідження ринку. Але в ідеалі бізнес сам повинен звертатися до вас з проханням організувати те чи інше навчання. В європейських університетах цими питаннями опікуються Ради бізнесу при університетах. Завдяки такій співпраці з’являється маса ідей стосовно покращення освітнього процесу і проектуванню нових освітніх продуктів.

 
Розвиток викладачів і науковців

Проблемою української освіти є відставання від глобальних трендів. Це спричинене багатьма факторами:  відсутністю замовлень на наукові розробки, фінансування, запиту на кадри. Навряд чи ця ситуація швидко виправиться, враховуючи обставини, у яких опинилася наша країна. Але розрив долається за допомогою комунікації з колегами у глобальному академічному середовищі. Для цього варто використовувати можливості програм, які виділяють гранти для академічної мобільності викладачів і студентів, партнерство між університетами різних країн, створення інноваційних навчальних програм.

 
Опанування проектного підходу і використання міжнародних грантів

У проектному підході працюють сьогодні провідні освітні установи у світі. Будь який навчальний курс, тренінг, конференція або семінар – проекти. Щоб інтегруватися у дуже цікаві і корисні європейські програми, потрібно говорити з колегами проектною мовою. Більше того: міжнародні гранти виділяються саме під реалізацію проектів, а у наш час це – неабияка допомога для будь – якого університету. Саме тому в усіх західних університетах створені проектні офіси, які консультують викладачів і науковців у справні написання проектів та управління ними.

 

Якщо поради, викладені у цій статті, видаються вам корисними – приєднуйтеся до викладацького стажування «Проектний підхід в діяльності сучасного навчального закладу: співпраця бізнесу та освіти для розвитку економіки», яке пройде у Польщі – Словаччині – Угорщині 17 – 22 березня і особисто дізнайтеся, як подібні ідеї реалізовані у європейських університетах. Проблеми, які неодмінно виникнуть внаслідок становлення «швидкого світу» не відміняться самі собою. До їх вирішення потрібно готуватися заздалегідь і запозичувати для цього найкращий досвід колег.