Тарас Гаюн: від студента до експерта

Головна сторінка > Тарас Гаюн: від студента до експерта

Тарас Гаюн працює з фундацією CEASC практично з перших днів існування компанії. Вже понад шість років він займається супроводом груп, які відвідують сусідню Польщу з метою ознайомчих візитів із навчальними закладами, опанування мов на літніх мовних курсах, вступу до польського університету або задля проходження короткотермінових стажувань, студентських практик та тренінгів. Тарас і сам навчався в Польщі, тому прагне допомогти іншим українцям отримати найкращі можливості для освіти в ЄС, а отже, і успішної подальшої кар’єри.

Досвід навчання

- Коли я закінчив університет у Рівному за спеціальністю «Учитель історії і права», переді мною, звісно, постав вибір: навчатися далі, працевлаштовуватися, чи іти служити в армію – було навіть таке бажання. Однак за порадою мого друга, директора проекту «Освіта без кордонів» Миколи Смолінського, вирішив продовжити навчання в Польщі і отримати магістерський ступінь європейського університету. Вступив до Вищої школи менеджменту у Варшаві на спеціальність «Європейська адміністрація».

Навчався заочно. До речі, в Польщі дуже цікава система організації заочного навчання, яка суттєво відрізняється від української. Заочник в Україні відвідує навчальний заклад двічі на рік: під час літньої та зимової сесій. У Польщі заняття відбуваються двічі на місяць, кожні два вікенди: у п’ятницю після обіду, суботу з восьмої ранку до восьмої вечора, неділю зранку і до обіду. В результаті людина може спокійно працювати, і, що надзвичайно цінно, постійно звіряти теоретичні знання, які вона отримує в університеті, з повсякденною практикою. Уявіть, наскільки цікавіше і ефективніше навчання, організоване у такому форматі! Я навіть не жив в Польщі, доводилося постійно приїздити, оскільки проекти, які мав в Україні на той час, потребували постійної уваги.

Крім того, на заочній системі навчання вичитується близько вісімдесяти відсотків того самого матеріалу, що і на стаціонарі. В Україні навпаки: вичитується відсотків тридцять раз на півроку і ти за півроку надійно забуваєш цю інформацію. Польська ж система заочної освіти передбачає не просто прослуховування лекційного курсу: студент кожні два тижні повинен показувати якийсь результат. В підготовці магістерської роботи ще за рік до захисту вивішують список викладачів, які можуть допомогти у написанні роботи згідно із обраною темою та науковими зацікавленнями студента. І кожного разу в персональній роботі із обраним викладачем, ти маєш показати, що конкретно ти зробив для підготовки магістерської роботи за час, який минув з попередньої зустрічі.

В результаті непотрібно писати все в останню ніч, як це роблять українські студенти. У Польщі перед захистом роботу лише правильно оформлюють. Моя робота за змістом була виконана на п’ять, в оформленні – були деякі граматичні помилки, адже мову я вивчав самостійно – за книжками, фільмами, трохи відвідував курси. Загалом же людина в залежності від здібностей, польську здатна засвоїти за півроку, а після мовних курсів – ще швидше.

Діяльність в Україні

Їдучи навчатися до Польщі, я одразу був налаштований на повернення до України. Для мене було важливо засвоїти їхній досвід, зрозуміти, як влаштовані ті чи інші системи чи інституції у Європейському союзі. Але реалізовувати всі свої знання, вміння, навички від початку збирався в Україні. З іншого боку, на той момент я добре володів польською мовою, багато поїздив Польщею, зрозумів, що це – «моя» країна, близька мені культурно і ментально. Тому вирішив працювати в компанії, яка б займалася інтеграційними проектами між Польщею і Україною, але працювала б на території України. Так я розпочав співпрацю із фундацією CEASC. Насамперед тому, що мені близька філософія компанії. Оскільки однією з найважливіших її місій є надання нових можливостей українській молоді, студентам, викладачам, підприємцям, взагалі – українцям.

Спочатку ми проводили безліч інформаційних заходів, де намагалися популяризувати інтеграційні проекти з Європейським союзом, а потім зрозуміли, що у твердженні «краще один раз побачити, ніж десять разів почути» є величезне раціональне зерно. Саме тоді почали робити короткотермінові проекти навчального типу, під час яких людина могла б переконатися у тому, про що ми говорили раніше, на власному досвіді. Я займаюся координуванням візитів груп школярів, які хотіли б навчатися в Польщі, разом з їхніми батьками, або студентів, що вже мають ступінь бакалавра і хотіли б пройти магістратуру в польському університеті. Це можуть бути різні формати поїздок, в залежності від запиту групи. Наприклад, триденний візит на вихідні, під час якого люди можуть відвідати три-чотири університети, поспілкуватися з деканами, викладачами, студентами з України, які вже там вчаться, поставити усі запитання, оцінити умови навчання та проживання. Або тижнева поїздка найбільшими містами Польщі, із ознайомленням з провідними університетами та академіями. Іноді організовуємо цільові поїздки по університетам якогось конкретного профілю, ідучи назустріч побажанню клієнтів. Як правило після такого знайомства людина приїздить додому із повним уявленням і робить усвідомлений і відповідальний вибір навчального закладу і спеціальності.

Під час візитів до Польщі ми обов’язково плануємо культурну і розважальну програми, оскільки наш девіз – поєднувати приємне з корисним. В жодному з проектів немає такого, щоб було суто сухе навчання. В кожному місті ми плануємо екскурсії, де наші клієнти можуть оглянути цікаві культурні місця, придбати сувеніри. В Польщі є така цікава атракція, як термобані, організовані в місцях, де є гарячі термальні джерела – наші люди дуже люблять там відпочити в перервах між навчанням. Багато клієнтів, відвідавши термобані чи аквапарки під час наших поїздок, планують собі наступні відпочинки на цих об’єктах самостійно. Це не дивно, там дійсно відчуваєш себе, як в раю – релакс повний!

Українські студенти в Польщі

Польські університети надзвичайно зацікавлені в українських студентах. По – перше, наші студенти дуже мотивовані, навіть порівняно з польськими, які схильні менше зважати на навчання і більше жити в своє задоволення. Українці приїздять, знаючи, що повинні витягнути з навчання все що можливо, не підвести батьків, які платять за них гроші, виправдати надії, отримати шанс розпочати кар’єру в одній з країн ЄС. Тому й стараються. Багато українців за загальною кількістю набраних під час навчання балів претендують на отримання наукової стипендії. Єдина проблема, яка може виникати – набравши необхідні бали, вони очікують, що хтось прийде і запропонує їм цю стипендію. В Польщі ж уся освітня система націлена на підтримку ініціативи від студента, тому треба не сидіти на місці, знайти пропозицію на сайті, заповнити і надіслати документи, тоді цю стипендію отримаєш без проблем. Взагалі, працівники університетів дуже привітні: якщо студент приходить зі своєю проблемою – завжди допоможуть і підкажуть. Інша справа, якщо студент не може сформулювати проблему – тут до справи долучається координатор. Координатори проекту працюють в кожному місті і допомагають при потребі з будь-якою задачею: перекладом на польську, оформленням карти побуту, яка дає право їздити по всьому ЄС, пошуком квартири чи оформленням прописки в міськраді, влаштуванням на роботу.

Окрім цього українські студенти активно користуються можливостями програми Erasmus, яка підтримує мобільність студентів і працює в форматі навчального обміну. У цій програмі будь-який студент, який навчається на території ЄС, може поїхати до іншої країни, університету, який має таку саму спеціальність і навчатися там безоплатно протягом року, відвідуючи при цьому безкоштовні мовні курси. Отже, окрім польської і англійської молода людина вивчає третю мову, та й для резюме це дуже добре. Польські студенти цих можливостей вже, що називається, «наїлися», тому поляки дуже рідко подають документи на студентські обміни. Вісімдесят відсотків людей, які користаються програмою Erasmus – студенти зі Східної Європи – України, Білорусі, Росії. Але найбільше – українці.

Перспективи

Думаю, навчання українців в Польщі має великі перспективи. Адже Польща – дуже близька нам країна: мовно, ментально, культурно. З поляками легко домовитися, вони привітні до українців, особливо після зимових подій. Я вважаю Польщу ідеальним трампліном, з якого людина може стартувати для подальшої успішної кар’єри в ЄС.

Звісно, є великий ризик того, що Україна у цьому випадку просто втрачатиме найрозумніших, найактивніших і найпідприємливіших людей. Мені, як патріоту України, спочатку ця думка не давала спокою. Адже коли ти протягом п’яти років звик до інших стандартів, інших відносин, іншої комунікації, всебічної підтримки ініціативи – дуже важко інтегруватися в українську систему. Навіть у самому елементарному – звичка, коли в магазині тобі посміхаються і щиро допомагають. Проте не все так безнадійно. Поляки стверджують, що десять років тому в них було те саме, що нині в Україні – непривітність, корумпована міліція, ВИШі, медицина, низькі соціальні стандарти. Не віриться, що це все в них було. Тоді молодь, розчарована в польських реаліях, так само залишала країну і виїздила в більш успішні держави. Але сьогодні, коли рівень життя в самій Польщі стає прийнятним, багато поляків повертаються на Батьківщину. Це успішні люди, які отримали блискучу освіту і багатий досвід, заробили досить пристойні гроші. Вони купують житло в Польщі, відкривають малі та середні бізнеси і тим самим підтримують економіку. Впевнений – подібні процеси будуть відбуватися і з Україною. Сьогодні ми робимо усе, щоб наблизити це.