Як українському бізнесу скористатися перевагами євроінтеграції вже зараз?
1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі. Ми приєднуємося до простору, основні переваги якого: вільний рух людей, капіталів і товарів. Проте це означає, що Україна отримує не лише преференції, але й бере на себе зобов’язання.
Наприклад, з 2018 року всі українські підприємства повинні вести бухоблік і складати фінансову звітність з урахуванням європейських правил. Підприємства, установи і організації впродовж перехідного періоду зобов’язані перейти на європейські технічні стандарти. Загалом – усе українське законодавство буде гармонізоване із законодавством ЄС. Ці процеси – незворотні, подібні кроки здійснили усі країни Східної Європи, які приєдналися до ЄС нещодавно.
З іншого боку – Україна тільки на початку шляху. Для ефективної реалізації цих вимог бракує інформації, знань, експертів, які здатні коректно консультувати підприємців по кожному з напрямків. Але мало хто замислюється про те, що необхідні досвід, консультації та інструменти можна отримати не лише в Україні.
Що вже зроблено тими, хто був до нас?
Польща цікава тим, що у подібній ситуації, маючи близький нам менталітет, блискуче упоралася із задачами і проблемами, які ми лише почали розглядати у першому наближенні. Чому? Більше десяти років тому, коли європейський простір став досяжним для Польщі, розпочалися процеси, які не дуже потішили польський уряд. Велика кількість фахівців, молоді, підприємців через кризу почали виїжджати до країн «старої Європи». Це – цілком зрозумілий процес: якщо є можливість заробляти в декілька разів більше, ніж у власній країні і при цьому мати гідний рівень життя – що може зупинити міграцію? Втрата активного населення Польщею набула такого масштабу, що це стало загрозою національній економіці та національним інтересам. Не кажучи про те, що лише поглибило кризу.
У відповідь на ці виклики експертне середовище та влада створили декілька стратегічних програм, реалізація яких могла б вирішити проблему.
По – перше: значний акцент був зроблений на регіональному розвитку, що дало можливість підвищити рівень життя у польських регіонах до середньоєвропейського і призупинити відтік економічно активного населення. В усіх регіонах Польщі з’явилися Агенції регіонального розвитку, фахівці яких консультували ініціаторів проектів у різних сферах: бізнесовій, соціальній, освітній, культурній, інфраструктурній, інших. Завдяки цим консультаціям активісти швидко навчилися коректно складати проектні заявки, подавати на розгляд в рамках оголошених конкурсів, управляти проектами під час реалізації та звітувати перед донором. І вирішувати проблеми на місцях, не чекаючи, поки це зробить влада. Використовуючи ці безповоротні інвестиції, країна зробила гігантський стрибок у розвитку та якості життя. Сучасна Польща – лідер Євросоюзу по залученню грантових коштів на душу населення.
По – друге: системні зусилля спрямувалися на підтримку і розвиток в країні малого та середнього бізнесу. Логіка цього рішення була простою. Польські компанії не мали змоги платити заробітну платню на рівні Австрії або Великобританії, отже, кваліфіковані фахівці виїжджали з країни. Але доходи підприємця не обмежені розміром ставок, тому фахівець, який надає послуги на аутсорсі кільком клієнтам, отримує високі доходи у рідній країні. Що, до речі, вигідно і замовнику, який не платить податки як за найманого працівника, співпрацюючи з підрядниками.
Окрім цього, МСП, як найбільш гнучка гілка підприємництва, ефективно вирішує проблему безробіття, покращує економічну ситуацію, нівелює наслідки криз, створює необхідні ринку продукти значно швидше, ніж це можуть зробити великі корпорації. Для реалізації програм підтримки МСП в країні була створена мережа інституцій оточення бізнесу: бізнес – інкубаторів, технопарків, вільних економічних зон, об’єднуючих локацій для розвитку бізнесу, кластерів, бізнес – клубів.
По – третє: університети отримали автономію, що дозволило у короткі терміни забезпечувати компанії якісними кадрами, у тому числі і за рахунок навчання і перекваліфікації дорослих. Програми навчання формувалися спільно з роботодавцями, а дуже часто – на замовлення конкретних компаній.
Побачити результати реалізації цих програм ви можете, взявши участь у закордонному бізнес - стажуванні "Присутність на ринках ЄС. Інтенсивний бізнес - курс", яке пройде у Кракові 25 - 29 листопада.
Чому саме Польща, а не інша європейська країна?
Слід зазначити, що Польща продовжує послідовно впроваджувати політику регіонального розвитку та підтримки МСП. Це відображено у Національній стратегії розвитку на фінансовий період 2014 – 2020 і залишиться пріоритетом у наступному бюджетному періоді. Іншими словами: Польща вже заклала кошти для фінансування інструментів підтримки до бюджетів усіх рівнів і подала заявки для їх отримання з бюджету ЄС.
Але складність полягає у тому, що підвищення рівня життя призвело до цікавого ефекту. Сучасні поляки отримують зарплати, які цілком їх влаштовують, або, все-таки, виїжджають далі на Захід з метою побудови кар’єри та самореалізації. Позиція фахівця видається їм більш привабливою, ніж підприємницька діяльність. Навіщо ризикувати, працювати понаднормово, керувати колективом та підрядниками, якщо можна працювати в офісі за цілком пристойні гроші із набагато меншою відповідальністю і більшою свободою?
Ті ж, хто готові до підприємницької діяльності, мають у своєму розпорядженні широкий вибір інструментів і успішно ними користуються. Отже, перед Польщею постала задача залучення активних людей з-за кордону, як на позиції фахівців, так і для пожвавлення підприємницької активності. Причому, на відміну від країн «старої Європи», для іноземних підприємців поріг входження на польський ринок досить низький, а підтримка, в силу згаданої специфіки – значно суттєвіша.
Що це значить для українських підприємців?
Отже, спираючись на польську інфраструктуру підтримки, українські підприємці можуть розпочати власну «траєкторію євроінтеграції», не чекаючи, доки сприятливе середовище складеться в Україні. Ні, мова не йде про бізнес – еміграцію. Реєстрація фірми в Польщі – крок, який допоможе диверсифікувати ризики і скористатися перевагами як української, так і польської систем.
Наприклад, продукт може вироблятися в Україні, але вивести його на європейський, а точніше – глобальний ринок набагато легше з Польщі. Оскільки польська фірма спирається на підтримку інституцій оточення бізнесу, які допоможуть із сертифікацією, маркетинговими дослідженнями різних ринків, адаптацією продукту до їх вимог, організують участь у міжнародних виставках, допоможуть знайти партнерів, постачальників і клієнтів. Тобто – здійснять інтернаціоналізацію вашого бізнесу.
Якщо у вас є інноваційний стартап, який потребує акселерації, оптимально - скористатися можливостями технопарку. Вам допоможуть швидко створити прототип, знайти інвесторів, вивести продукт на ринок та зареєструвати компанію, у якій власник ідеї має не менше, як 51% у Статутному фонді. Причому все це буде зроблено бездоганно чесно та ефективно: польські технопарки дуже дорожать власною репутацією.
Організація виробництва в Польщі також має свої переваги. Тут можна розраховувати на дешевий кредит або вигідні умови лізингу. Підприємства, які починають діяльність у вільних економічних зонах, звільняються від податків на період окупності інвестицій.
Також цілком можливо отримати безповоротну інвестицію з європейських фондів і програм, як було згадано вище, для Польщі це – поширена практика.
Іншими словами – почавши діяльність у Польщі, підприємець швидко збагатить свої інструменти європейськими практиками, отримавши повну консалтингову підтримку з боку професійних експертів - практиків . І зможе втілити їх в Україні, не втрачаючи часу на спроби та помилки.
Більш докладно із можливостями, що існують для українських підприємців у Польщі, ви можете ознайомитися, ставши учасником стажування «Присутність на ринках ЄС. Інтенсивний бізнес - курс», яке відбудеться 25 – 29 листопада у Кракові. Під час стажування ви отримаєте інформацію про усі аспекти, які стосуються реєстрації фірми на території РП та управління нею, фінансові інструменти підтримки бізнесу, поспілкуєтеся із польськими підприємцями під час бізнес - зустрічі. А також – відвідаєте інституції оточення бізнесу, серед яких – легендарний Краківський технопарк, завдяки якому Краків називають «маленькою Силіконовою долиною Центральної Європи».
Приєднуйтеся!