Журнал "Роботодавець", № 8

Хто може отримати грант на розвиток проекту? Це може бути і державна установа, така як університет, а може бути приватна фірма або підприємець. Але накинувши оком на зручний грант зі Структурних фондів ЄС, багато хто просто спиняється на півшляху – фактично на етапі написання заявки.

Що потрібно знати про гранти Євросоюзу, порталу “Роботодавець.in.UA” розповів співзасновник візійного проекту «Нова Країна» Віталій МАНЬКО.

— Пане Віталію, навколо грантів, які набувають популярності в Україні, зараз точиться насправді багато розмов. І розмов, і чуток, і міфів. Одні кажуть, що це – дійсно полегшення фінансового тиску на стартап, інші подейкують про аналогію з сиром, який безоплатно можна отримати відомо де. Як розібратися у цьому потоці думок і трведжень? Де правда?

— Щоб оминути чутки і міфи, яких дійсно дуже багато, треба зрозуміти, що таке грант. Пояснюючи це, я би розпочав з відповідальності, яку, разом з грошима, бере на себе отримувач коштів. Наголосив би на вмінні керувати інвестиційними проектами – без цього успіху не буде. І підсумував би тим, що віддати доводиться значно більше, ніж кошти.

— Давайте спробуємо розібратися у темі послідовно. Ви згадали про інвестиційні проекти. Одначе гранти, як відомо, надають неприбутковим організаціям та науковим групам. Що ж тоді є в цих випадках предметом інвестиції?

— Дозвольте дати суттєве уточнення. Європейські гранти надаються також і на потреби бізнесу,  до чого українці зовсім не звикли.

– Тобто і в комерційних цілях?

– Так, і в той час, коли місцеві підприємці беруть банківські кредити під надмірно великі відсотки, Євросоюз виділяє на розвиток бізнесу значні суми, які обліковуються мільярдами. Ці асигнування мають форму безповоротної допомоги, так само, як і для «нон профіт» установ. Тому дійсно виникає питання про кінцеву мету інвестора, тобто грантодавця. Отже, що є предметом інвестиції, якщо фонд не заробляє грошей на цьому?

– Це питання турбує всіх, особливо прагматиків, які не вірять в європейський альтруїзм.

– Питання тут не в альтруїзмі. Саме тут і починається розмова про конкретні фундаментальні речі. Відповідь наступна. Євросоюз інвестує у виробництво продуктів, котрі створюють нову якість життя та суспільних відносин. Якщо у вас неприбуткова громадська організація або науковий центр, вашими продуктами вважатимуться, скажімо, прийняті під вашим (громадським) тиском закони, освітні програми, інноваційні розробки. В разі, якщо ви ставите на меті отримання прибутку, то інвестиційний фонд все одно розгляне вашу грантову заявку через призму суспільної, економічної та політичної користі, котра настане в певному регіоні в результаті розгортання вашого бізнесу. Про це детально та системно викладено в навчальних програмах фундації CEASC, де мені пощастило пройти навчання. Простіше кажучи, об’єктом інвестування з боку Євросоюзу є нова якість та смисли, які творяться донорами. Я звернув увагу, що для багатьох управлінців, які разом зі мною проходили практикум в Академії навчання та сертифікації CEASC, це було несподівано. Адже програма не лише дає нові знання, але й ламає хибні стереотипи.

— От про стереотипи цікаво дізнатися, адже іноді здається, що все це занадто красиво звучить…

— Мабуть, ви озвучили перший помилковий стереотип. Вважають, що гранти дають лише своїм, не підпускаючи чужих, тому зусилля концентрують не на підготовці проекту та формуванні потужної команди, а на пошуку шпарин, через які можна дістати гроші. Друга хибна модель поведінки — заявник фокусується суто на власній унікальності і не надає значення соціальній інтеграції з бізнесом, громадським та науковим середовищем. Наступна розповсюджена помилка — потенційний отримувач коштів неправильно формулює опис продуктів, які виробляє. Особливо важко це усвідомлюють представники багатьох громадських організацій. Мовляв, вони просто займають активну громадянську позицію, мають значний соціальний капітал, і цього, на їхню думку, достатньо, аби їх фінансували.

— Що відбувається, якщо керуватися помилковими орієнтирами, та не зважати на поради європейських експертів, котрі навчають менеджменту в інвестиційних проектах?

— Буде та країна, яку маємо. З тими самими правилами гри, без розуміння механіки розвитку, без власної місії, мети, завдань, візії майбутнього. Адже Україна — це також проект, і водночас, продукт, лише значно більшого масштабу, ніж інші. І якщо сьогодні на малих проектах не давати собі ради, то й годі завтра розраховувати на великі успіхи.

Якщо у вас неприбуткова громадська організація або науковий центр, вашими продуктами вважатимуться, скажімо, прийняті під вашим (громадським) тиском закони, освітні програми, інноваційні розробки. В разі, якщо ви ставите на меті отримання прибутку, то інвестиційний фонд все одно розгляне вашу грантову заявку через призму суспільної, економічної та політичної користі, котра настане в певному регіоні в результаті розгортання вашого бізнесу

— Нарешті перейдемо до практики. Власне, до вашого досвіду. Яких успіхів досягли ви особисто в площині проектів, фінансованих грантами? Над чим працюєте зараз?

— Про особистий успіх в таких проектах навряд чи можна говорити, оскільки все вирішує ціла команда. Втім, можу позначити декілька проектів,  розгорнутих «з нуля» за лічені дні та тижні, до успіху яких я доклався особисто. До них належить мережа центрів виявлення дитячих талантів під назвою «Завтра», переможна участь у міжнародних змаганнях хореографічного колективу «Майстер-Клас», а також Громадянський Оперативний Штаб, котрий почався синхронно з Майданом, і візійний проект «Нова Країна», в якому взяли участь понад тисяча інтелектуалів з усієї України. Сьогодні, по мірі сил і часу, беру участь у роботі Громадянської Платформи «Нова Країна», також  працюю одночасно над двома мистецькими проектами, з амбіцією їх виходу на міжнародний рівень. Окрім того, консультую партнерів, які розпочинають власну справу, продюсую рекламні та інформаційні проекти.

– На початку розмови ви озвучили цікаву думку про те, що, мовляв, отримувачу гранту доводиться віддавати значно більше, ніж кошти… Це ж як?

—  Тут дійсно закладене протиріччя. Це питання знов повертає нас до сенсів і предмету інвестицій. Візьмемо простий приклад. Скажімо, ви підприємець і отримали від європейського фонду «Горизонт 2020» грант на власний стартап. Через певний час ваш бізнес став успішним, і ви отримуєте навіть більше прибутків, ніж планували. Повертати кошти фонду вже не потрібно. То чого ж тоді від вас очікували, коли фінансували? Я би відповів наступним чином. Євросоюз так влаштований, що інвестує не лише в матеріальні речі, але насамперед – в підтримку цінностей. Якщо ваш проект є таким, що позитивно впливає на якісні соціальні показники (демографічні, економічні, соціально-структурні, умов і діяльності життя тощо), він вважається успішним. А отже, разом з грошима, ви взяли на себе значно дорожче, ніж кошти – соціальну відповідальність. І віддали людям те, що не купиш за гроші. От у чому, на мій погляд, один з головних сенсів об’єднання Європи та її сталого розвитку.

Бесіду вела Анна Родічкіна